Ситуація з українською мовою показала, що в Україні опозиція і влада однакові. Найбільше мене вразила відсутність реакції громадянського суспільства. Питання державної мови не політичне – це питання фундаментальних засад існування країни. І в країні запроваджується російська мова як офіційна, бо кон’юнктурно комусь цього захотілося, бо якийсь американський консультант порадив таким чином зібрати певну кількість голосів.

Де реакція на це хоча б однієї кафедри української мови чи студентів будь-якого навчального закладу країни? Де реакція письменників? Невже вони не розуміють, що їхні книжки вже за кілька років ніхто не читатиме? Бо, коли мова стає маргінальною, нею ніхто не користується, вона перетворюється на книжну мову.

Я готовий захищати українську мову і пропоную це зробити усім черкасцям, однак без так званої опозиції. Коли студенти, викладачі вузів, вчителі української мови, журналісти, письменники – усі люди, для яких українська мова є рідною, прийдуть під стіни Верховної ради, нас буде там щонайменше півмільйона-мільйон. Якщо на захист мови встане стільки людей, жодна Верховна Рада не прийме такий закон, навіть просто керуючись інстинктом самозбереження.

Я планую їхати у Київ на прийняття закону, і готовий організувати автобус, щоб зібрати черкащан, які виступають за захист української мови. Однак я нікому не платитиму і не оплачуватиму проїзд. Якщо ви готові присвятити хоча б оди день свого життя захисту рідної мови, прийдіть оплатіть проїзд в автобусі, і приєднайтеся до своїх однодумців. Якщо мені не вдасться зібрати людей – значить ми не країна, не нація і ця мова потрібна дуже обмеженій кількості людей, як, наприклад, вишивання хрестиком. Бо якщо ми не здатні захистити себе у таких моментах, то ми – ніхто.

Для мене честь бути другою людиною у місті, яка заважає жити соціалістам та комуністам

Я був здивованим тим, що другим пунктом у своїх вимогах до міського голови афганці та комуністи із соціалістами, які мітингували у Черкасах 15 березня, поставили моє звільнення. Я займаюся теплопостачанням Черкас, мене не було на сесії, де трапилося непорозуміння між афганцями та мером, я нікого ні в чому не звинувачував і не ображав. Але 23 лютого не святкую, і це моя принципова позиція.

Мені було не приємно те, що ліві сили нашого міста вимагають мого звільнення. Але, зізнаюся, водночас це і потішило мене, бо я давно є їхнім ідеологічним ворогом. Наша «любов» один до одного почалася давно, на початку 90-х.

Усі звинувачення, які були мені виставлені — безпідставні. Мітингувальники заявляли, що я разом зі своєю командою прийшов на комунальне підприємство «Черкаситепокомуненерго», аби його приватизувати. Це суцільна маячня, бо питання приватизації комунальних підприємств не входить у компетенцію ні їхніх керівників, ні міського голови. Це виключно повноваження міської ради.

Я не прагну, щоб усі були моїми прихильниками. Це не можливо як і для будь-якої іншої людини, посадовця чи чиновника. Моє завдання, щоб городяни вчасно і якісно отримували послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

«Чужих дітей не буває»

Ніхто не чекає уваги від дорослих так, як діти, що живуть в інтернатах. Наше підприємство ще з радянських часів опікується Михайлівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом. В ідеалі, хотілося б бачити цей заклад дещо іншим. Адже, незважаючи на турботу, дітки живуть по 15 осіб у кімнатах, сплять на двоярусних ліжках… Ми допомагаємо їм постійно: відремонтували деякі приміщення, умеблювали новий комп’ютерний клас у навчальному корпусі. Тут особлива атмосфера, видно, як колектив дбає про те, щоб дітям було в школі добре, тепло й затишно.

Однак, під час останнього відвідування ми побачили, в якому стані знаходиться інтернатівська пральня: робітниці закладу перуть білизну у старезних радянського часу машинах, які схожі на експонати політехнічного музею, а сушать дитячий одяг по декілька днів. Після побаченого, розумієш — прості побутові речі тут потрібні найбільше. Тому наше підприємство вирішило подарувати інтернату найнеобхідніше — сушарку. Але хочу наголосити: інтернату потрібна турбота держави. Адже у нас, комунального підприємства, немає стільки фінансів, щоби забезпечити заклад усім необхідним: з тарифів допомогу не вилучиш, кошти в нас з’являються тільки від надання якихось послуг…

Тепло і гаряча вода у клієнта — це головне наше завдання

Наше підприємство не є прямим постачальником тепла на Митницю. Мешканці цього мікрорайону клієнти «Черкаської ТЕЦ». Але ми також відповідаємо за теплопостачання до їх домівок. Наше підприємство здійснює транспортування теплоносія та обслуговування елеваторних вузлів у будинках цього мікрорайону.

Регулярно отримуючи скарги від жителів Митниці, ми утворили комісію і досліджували, яка реальна ситуація із теплопостачанням у людей. У результаті цієї роботи ми виявили ряд проблем, які оперативно вирішили спільно із Черкаською ТЕЦ та службою утримання будинків. Я переконаний, такий підхід до роботи має бути основним у діяльності комунальних підприємств. Споживачеві все одно з ким у нього укладений договір, хто і як транспортує тепло. Для нього головне, щоб у оселі було тепло. І наше завдання скоординувати роботу наших спеціалістів, СУБу та ТЕЦ, таким чином, щоб у людей було тепло.

Тепло і гаряча вода у клієнта — це головне наше завдання. Але дуже важливо, щоб і мешканці розуміли наші потреби. Ключове питання — вчасні розрахунки за тепло. Ми купуємо дуже дорогий газ. Стосунки з Нафтогазом суворі: не заплатив — немає газу, немає газу — немає тепла.

Основний пріоритет розвитку підприємства — це енергозбереження. Зараз ми завершуємо реалізацію спільного проекту з Європейським банком реконструкції та розвитку. На днях був проведений тендер. Ми визначили переможця, що постачатиме обладнання для заміни тепломереж.

На наступний рік у нас величезні плани. Ми маємо зробити усе, аби більше тепла доставляти кінцевому споживачеві, а не губити його під час транспортування у мережах. Це дозволить зменшити навантаження на тариф. Коли ми споживатимемо менше енергоресурсу, ріст тарифу буде повільнішим і це відчують наші споживачі.

За інсуючі тарифи на тепло черкащани мають отримувати якісну послугу

Найголовнішим пріоритетом для нашого підприємства є комфорт городян, який напряму залежить від того, чи тепло у їхніх квартирах, чи є у них гаряча вода і на скільки вона гаряча.

Коли мене призначили керівником «Черкаситеплокомуненерго», я зрозумів: щоб городяни були задоволені нашою роботою, ми маємо контролювати якість послуги, яку ми їм надаємо. Ми повинні зробити усе, щоб за заплачені гроші люди отримали якісну послугу. Сьогодні на значній частині мереж нашого підприємства встановлені спеціальні пристрої. Вони через мобільний зв’язок передають інформацію про стан теплопостачання у кожному із будинків на наш сервер. Будь-якого моменту я, головний інженер підприємства, заступник з експлуатації та диспетчер можемо дізнатися, якої температури і під яким тиском теплоносій подається на той чи інший будинок, з якою температурою він повертається, а також скільки градусів має гаряча вода у помешканнях черкащан.

Якщо хоч один із показників відхилився від норми, ми одразу ж отримуємо про це сигнал. Коли ми не на роботі і не можемо через інтренет моніторити стан теплопостачання у місті, ми отримуємо смс-повідомлення, що на тому чи іншому пункті показники теплопостачання нижчі від норми. І повірте, ми встигнемо виправити неполадку швидше, ніж про неї дізнаються мешканці будинку

Також найближчим часом ми хочемо започаткувати традицію і щомісяця відзначати будинки, мешканці яких найкраще оплачують наші послуги. Ми відзначатимемо їх подарунками. Водночас ми плануємо застосовувати санкції до боржників.

Не завжди ми винні в тому, що у квартирах деяких городян холодно. Але усі черкащани є нашими клієнтами, тому нам важливо допомогти їм відновити якісне теплопостачання. Наступним нововведенням нашого підприємства буде налаштування зв’язку із черкащанами. Коли вони звертатимуться на номер нашої диспетчерської зі скаргою на холод у своїй квартирі, ми у першу чергу з’ясуємо причини цих незручностей. Якщо в них винне наше підприємство, то ми усунемо неполадку, коли причина в іншому — порадимо, куди слід звернутися черкащанину і що зробити, щоб у його помешканні знову стало тепло. За потреби, ми співпрацюватимемо із СУБами чи іншими підприємствами, від яких залежить якість нашої послуги.

Усі звернення черкащан будуть розглянуті і ми передзвонимо кожному, щоб прозвітуватися, що конкретно ми зробили, аби стало комфортніше і тепліше.

Я вибірково телефонуватиму людям, які зверталися до нас щоб проконтролювати своїх підлеглих і поцікавитися чи задоволені городяни нашою роботою. На жаль, ми не можемо впливати на тариф, бо його затверджу уряд. Але ми повинні зробити усе, щоб за заплачені гроші люди отримали якісну послугу.