Поісти на шару і поісти майже на шару - виявляються різними речима:)

Згадую як два роки тому у Одарича виникла ідея зробити справжній фестиваль підчас міського свята і була організована "Черкаська смакота". Ідея була проста - зробити презентацію міських ресторанів з безкоштовною дегустацією. Але результат перевершив всі сподівання... Вся міська бидлота зібралась в одному місці і брутально з матюччям пробувала відвоювати якийсь шматок із столу мало не вбиваючи один одного за цей шматок... Була одна думка невже всі Черкаси такі?
І от сьогодні відповідь є! Не всі!
Цьогорічний фестиваль " полуниця - насолоду смаку" виявився зовсім іншим. Привітні усміхнені люди, цілі родини які просто весело проводили час. Не було ні бідноі бидлоти яка готова вдушити за шматок, ні цепкастих мурликів які люблять сидіти в сладкарниці... Були звичайні городяни на яких хочеться працювати на службі. І як виявилось ситом для відсіювання мерзоти стали оті кілька гривень які треба було заплатити за витвори черкаських кулінарних майстрів.
Дуже ганий досвід - треба використати в майбутній роботі та житті!
З святом! з 725 роковинами Черкас!