понеділок, 10 серпня 2009 р.

Перша тема – це криза!

Для того щоб дати відповідь на основне питання – коли закінчиться криза, потрібно встановити її причину та проаналізувати, чи зроблено щось в напрямку її подолання.
Є декілька причин кризи в Україні.
1. Кадрова проблема: якість освіти в країні не витримує критики. Повна відсутність підготовки менеджерських кадрів. Стара гвардія ще комуністичного виховання, що дозволило їй так-сяк протриматись в 90-сті, почала відходити, а їй на заміну нічого путнього не прийшло і прийти не могло. У вітчизняних Вишах такого спеціаліста підготувати неможливо через фатальну корупцію та відсутність професійних викладацьких кадрів. Професійного менеджера у ВНЗ не заженеш через надто низькі зарплати та такі ж низькі вимоги до його роботи. У ВНЗ економічно-менеджерські дисципліни викладає або стара (комуністично-політична) гвардія , або … я їх називаю «нікчемами» - це ті, хто після закінчення ВНЗ залишився працювати на кафедрі по причині повної нездатності ті працювати за своєю спеціальністю, а от можливостей залишитись викладати (в т.ч. і корупційних, було вдосталь). Як приклад, в Черкасах два основних ВНЗ, які готують економістів за спеціальністю «Менеджмент підприємств». Після закінчення ВНЗ вони приходять до мене на співбесіду (хочуть влаштуватися на роботу) і тут виявляється, що вони повністю стерильні: і не можуть відповісти н6а елементарне питання: яка ознака ринкової економіки? Ну що в ринковій економіці є таке особливе, що одразу робить її ринковою? І уявляєте !жоден!
З десятків студентів не дав відповідь на це питання . А правильна відповідь – конкуренція! Є конкуренція економічна є ринковою. Таким чином в країні настала кадрова криза управління. Ефективно керувати підприємствами нікому…
Ця криза в свою чергу спровокувала наступну – основні фонди українських підприємств зношені, ще радянських зразків. Нові технології в основному були імпортовані . вітчизняної науки практично немає. А за «ноу-хау» потрібно платити і не мало. А навіть після установки нового обладнання виникла проблема його обслуговування. Професійні спеціалісти в Україні не випускаються з тих самих причин. Їх нікому вчити, їм немає де вчитися (у ВНЗ від студента чекають не знань а «баксів» в заліковці). Тому знайти тракториста на імпортний трактор дуже важко, не кажучи про інженерно-технічний персонал. Як приклад – в місті Черкаси практично немає нової генерації комунальних інженерів (вода, тепло, каналізація). Такий стан справ призводив до того, що українське виробництво програвало своїм конкурентам і трималось на плаву лише завдяки своїм чинникам:
1.Дешевим енергоносіям (чи дешевшим, ніж в інших країнах). Чим вирівнювалась жахлива енергозатратність (читай відсталість) української економіки.
2. Демпінгом через штучне зниження рівня вартості робочої сили. Наявність бар’єрів між Україною та цивілізованим світом дає можливість тримати низькими зарплати в Україні і таким чином робити продукцію, вироблену в Україні, більш-менш конкурентноздатною.
Цей демпінг мав і зворотній бік. Професіонали і трударі (кращі з кращих) шукали ліпшої долі та більших заробітків за кордоном, в тому ж цивілізованому світі та Москві, стандарти оплати праці в якій (на будівництві майже виключно), були значно вищими від вітчизняних. І таким чином виникло вадне коло (рос. порочный круг).
Аналізуючи історію Великої Депресії в США в 30-ті роки 20 ст. однією з основних її причин була монополізація американської економіки. І щоб не утворювались подібні глобальні кризи , весь державний механізм США бореться з монополіями. Українські реалії значно гірші і наслідки можуть бути трагічнішими. В Україні де – факто не має ринкової економіки! Пам’ятаєте, що я питав у студентів? Яка основна ознака ринкової економіки? Правильно – конкуренція! А що, ви в Україні бачите конкуренцію? Ніякої конкуренції і прозорості. Все заангажовано і втонуло в корупції. Коли ти маєш швейну майстерню – 71 коп. за 1 кВт, а коли її має народний депутат від правлячої партії можуть сторгуватися за 20 коп. А газ?.. А залізничні перевезення?.. Навіть виробництво автомобілів. Думаєте, є конкуренція? Помиляєтесь – немає! Їх раніше було двоє: Порошенко і Васадзе, (це теж не конкуренція), а десь рік тому і вони об’єднались. І так у всьому. Металургія!.. Те саме – все поділене і в зговорі. Нафта?.. Хімія?.. Трохи краща ситуація в сільському господарстві, і там через начебто турботу щоб Україна була з хлібом, вводяться експортні ліцензії на зерно, які правильно… дають одному чи декільком спорідненим кланам, що аж ніяк не конкурують між собою. Вони і беруть в оренду десятки тисяч гектарів землі, руйнуючи існуючу сьогодні конкуренцію на цьому ринку.
А там, де немає конкуренції, - немає ринку. Тоді яка у нас економіка? Не ринкова. В країні слабкий державний апарат, який нічого не регулює… Одним словом, в країні Кризова економіка, як під час Великої Депресії в США. А світова криза стала лише поштовхом, що обвалив економіку, яка попіднімалась лише завдяки дешевій робочій силі, дешевим енергоносіям, притоку інвестицій (дехто в цю країну повірив після Помаранчевої революції) та кредитному буму, що штучно підвищував рівень внутрішнього поживання.
Панове! А криза почалась вже тоді. Тоді, коли почався кредитний бум. Його першими запустили власники автомобільного та будівельного бізнесу через свої банки. Це вони перші зіткнулися з проблемою6 куди діти свою не конкурентноздатну продукцію, і запустили кредитну піраміду. Це відтягнуло їх кінець і запустило «вадне коло»… І Америка ні до чого! І їхня іпотечна криза всього лише була тим пальцем, що висмикнув чеку з гранати, а чекою з гранати були дешеві західні інвестиції. І коли їх прибрали, першими посипались банки, які обслуговували дуті споживчі кредити. А далі – БАХ-БАБАХ: все посипалось!
Подивимось, хто зараз на плаву – той. Хто хто зразу був конкурентноздатним, а хто лежить…
Бачите, як все просто!
Знаючи причини, тепер видно, що треба робити для виходу з кризи.
1. Термінова зміна системи підготовки кадрів.
Це дуже не просто. Час втрачено, і його потрібно наздогнати. Розпочинати треба менеджерів, а закінчити трактористами. Вчити треба по-новому і фактично заново перевчати. Запрошувати фахівців з-закордону. Як у Чилі – кращих відправити на стажування-навчання, щоб вони, коли повернуться, могли ці знання передати. І ніякої корупції, інакше все даремно.
Скажете – дуже дорого і нереально. Не правда! Реально! Було б бажання. Гроші (або їх значну частину) може дати Європа як грант. Дадуть, коли будуть знати, що їх не розікрали, а використали за призначенням. Тим більше, великим розрахунком, цей ресурс залишиться в них.
Як наслідок - практично з нуля і за новими принципами потрібно створювати науку…
Що робить уряд? Практично нічого! Єдиний позитив – це зовнішнє оцінювання випускників шкіл. Панове, а далі? Ви думали, де ці діти будуть навчатись?
2. Термінові заходи, спрямовані на створення в країні ринкової економіки.
Олігархи повинні зрозуміти – їм не вижити без прозорих правил та конкуренції. Вони самі мають погодитись на нові ринкові правила гри. З’явиться конкуренція – прийдуть і інвестиції, переможуть ефективні. Буде за що провести модернізацію основних засобів, а при виконанні п.1 на модернізованих підприємствах буде кому працювати. І без зарплатного демпінгу - робоча сила теж товар, і поява конкуренції дасть їй справедливу ціну.
Потрібно нарешті зрозуміти, що красти на тендерах неможливо. Це знищує економіку держави. Державне замовлення, коли воно потрапляє чесно і прозоро в ефективні руки – потужний рушій економіки. А як у нас зараз у більшості випадків – ви знаєте.

Що робить уряд? Недолуго намагається діяти радянськими командно – адміністративними методами і поглиблює яму, в яку котиться країна, беручи в борг, і таким чином намагаємось дотягти до наступних виборів з девізом – після нас - хоч потоп. Корупція і відсутність конкуренції ще більше поглиблюється. Державну(читай позичену) допомогу отримують найкорумпованіші і неефективні…
Самі бачите – ніякого покращення чекати не доводиться. Бо стає краще, коли рухаєтесь в правильному напрямку. А ми … йдемо не туди…
Павло Карась
Директор департаменту економічної
політики та розвитку Черкаського міськвиконкому.

2 коментарі:

Володимир Горбач сказав...

Все правильно, Павло. Про держзамовлення ще Кейнс писав... І про збільшення грошової маси. Але наш уряд тільки "поунічать" може. А справи йдуть стихійно, як кому заманеться. Так наче виростає крона дерева без садівника або прокладалися вулиці на наших селах :)
У такій "динаміці розвитку" корупція - рушійна сила економіки та й, мабуть, суспільних змін. Кажуть, що корупція змащує коліщатка державного механізму. Проте змащує салідолом і дуже густо, тому буксуємо на місці :)
А про освіту - це вже наше "ноу-хау" - навіщо країні трактористи, якщо так багато "менеджерів" та "юристів"? Мабуть у світовому поділі праці Україна спеціалізуватиметься на чорноробочих з дипломами економістів та прибиральницях зі знанням бухгалтерії...

Lihodkin сказав...

На цю ж тему http://www2.pravda.com.ua/news/2009/8/10/99639.htm